Тема: Весна у лісі. О. Копиленко «Весна у лісі». Л. Костенко «Берізки по коліна у воді»

Мета: удосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

Всі почули ви дзвінок —

Він покликав на урок.

Кожен з вас вже постарався,

До уроку готувався.

Тож девіз тепер згадаймо І Урок вже починаймо.

Учні (хором)

Красиво читаємо!

Чітко відповідаємо!

Мовлення своє розвиваємо!

II. Мовленнєва розминка

 1 Робота над скоромовкою

Котик мишку наздогнав І сказав: м’яв!

А вона на те: пі-пі,

Дуже ніколи мені.

 2 Робота над чистомовкою

Іли-іли-іли — гуси на лужку присіли.

Али-али-али — потім травку пощипали. Или-или-или — у водиці лапки мили.

Ою-ою-ою — ґелґотали між собою.

 3 Гра «Озвуч малюнок»

Учитель демонструє предметні малюнки, а учні озвучують їх. Немовля — а-а-а-а.

Мишка — пі-пі-пі.

Півень — ку-ку— рі-ку-у-у.

Коник — іго-го-о-о.

Жабка — скре-ке-ке-е-е.

Тигр — р-р-р-р.

III. Перевірка домашнього завдання

Читання українських народних пісень напам’ять. Розігрування інсценівки «Ой, весна, весна.».

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Навесні пробуджується природа, все навкруги оживає.

День за днем, за тижнем тижні,

Непомітно лине час.

Різні зміни дивовижні Відбуваються круг нас.

— Які ж зміни відбуваються в житті лісових мешканців навесні?

— Про це ми дізнаємося, прочитавши оповідання Олександра Копиленка «Весна у лісі».

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Опрацювання оповідання Олександра Копиленка «Весна у лісі»

1) Виразне читання оповідання учителем.

— Назвіть мешканців лісу, про яких розповідає автор.

2) Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем: білченята, відігріває, торішнього, метушаться, страхіття, неповороткі.

3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».

— Що в розповіді вас здивувало?

— Про який весняний місяць йдеться в оповіданні? Доведіть словами тексту.

4)Читання оповідання за частинами, складання плану.

1. Маленята-білченята.

2. Зустріч з зайченятами.

3. Кажан досинає зиму.

4. Мурашина купа.

— Закінчіть речення: «Не зайченята безпомічні, сліпі й голі, а .»; «Не білченята сплять униз головою, а .».

Гра «Хто який?»

Сонні, неповороткі малесенькі сліпі, голі

— З ким автор порівнює білченят?

— Як зимують кажан? мурашки?

Гра «Дочитай речення»

Учитель читає початок речення, учні швидко знаходять його, дочитують до кінця.

Цікаво знати!

Новонароджене зайченя важить близько ста грамів. Ця крихітка, ледь з’явившись на світ, добре вдягнена в хутро, все бачить і навіть уміє бігати! А через два-три дні його вже не наздоженеш. Силу дає материнське молоко, яке навіть не молоко, а концентрат з білків, жирів та інших високопоживних речовин. Попивши такої суміші, зайченята можуть протриматися чотири дні, зачаївшись під кущиком або в ямці в очікуванні матусі. До сімнадцяти днів зайченята, хоча вже й починають їсти траву, не можуть обійтися без молока, а потім, коли мати піде назовсім, живуть деякий час так званою дитячою сім’єю — тримаються разом, щоб не було страшно.

 2 Опрацювання вірша Ліни Костенко «Берізки по коліна у воді»

1) Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями.

— Яку пору року описує поетеса?

2) Словникова робота.

«Довідкове бюро»

Переярки — поперечні глибокі западини на землі.

Узліски — смужки на краю лісу, узлісся.

3) Читання вірша учнями хором.

— Знайдіть у вірші порівняння.

— Чому берізки стоять по коліна у воді?

 білченята

 мурашки

 зайченята

4)Гра «Знайди риму».

Узлісками — берізками; воді — лебеді; бризочки — низочка; коліс — беріз.

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Як слід поводитися навесні у лісі? Чому?

VII. Домашнє завдання

Читати виразно вірш та оповідання.